- зачарувати
- —————————————————————————————зачарува́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
зачарувати — див. зачаровувати … Український тлумачний словник
зачарувати — див. зачаровувати … Словник синонімів української мови
заворожливий — а, е. Здатний заворожити, зачарувати; чарівний … Український тлумачний словник
зачарований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до зачарувати. || зачаро/вано, безос. присудк. сл. •• Зачаро/ване ко/ло а) за народним повір ям, простір, якого з допомогою чарів зроблено недоступним для ворожих сил; б) безвихідне становище. 2) у знач. прикм.… … Український тлумачний словник
зачарування — я, с. Стан за знач. зачарувати і зачаруватися … Український тлумачний словник
зчарувати — у/ю, у/єш, док., перех., розм. Те саме, що зачарувати … Український тлумачний словник
позачаровувати — ую, уєш, док., перех. Зачарувати всіх чи багатьох, усе чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
почарувати — у/ю, у/єш, док., перех. Зачарувати всіх чи багатьох … Український тлумачний словник
приворожливий — а, е. Здатний приворожити, зачарувати; чарівний … Український тлумачний словник
відьмувати — (робити магічні дії, рухи й замовляння, за допомогою яких нібито можна вплинути на людей і природу), чаклувати, чарувати, зачаровувати, зачарувати, заклинати, заклясти; наговорювати, наговорити, нашіптувати, нашептати, шептати (промовляти наговір … Словник синонімів української мови